Як не потонути кораблю під назвою "українське кіно" — Сергій Созановський, FILM.UA Group

Від редакції: Пітчинг Держкіно (конкурс кінопроектів на отримання державного фінансування), що пройшов в "турборежимі" в останні два тижні серпня, в черговий раз виявився скандальним. Причому різко негативно про те, як він проходив, висловилися в ЗМІ і соцмережах як ті, хто не потрапив до списку переможців, так і ті, хто в цей список потрапив. Причиною скандалу, стало те, що на фінальному етапі Рада з державної підтримки кінематогрфії, отримавши список проектів з оцінками експертів, не затвердила на фінансування деякі проекти, що мали найбільш високі бали і зайняли в своїх категоріях перші місця, а затвердила проекти, які набрали менше балів.

Так, у напрямку "широка глядацька аудиторія" не назвали переможцем комедію "Наші котики 2, або Таємниця жіночого монастиря", яка була на першому місці, а також байопік "Олена Теліга. Неймовірна" (3 місце) та "2014. Вторгнення" (4 місце). А в блоці копродакшн в список переможців, наприклад, не потрапив байопік "Леся Українка. Узлісся", який зайняв 8 місце, а проект, у якого 12 місці — потрапив.

Кратко и по делу в Telegram

Підсумки пітчингу викликали звинувачення кіноспільноти, що на держфінансування були обрані "провладні проекти", що на членів Ради чинився тиск з боку Держкіно і керівника ОП Андрія Єрмака. Публічних заяв про тиск не прозвучало. Формально Рада діяла в рамках закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні", який дає їй право ігнорувати висновки експертних комісій. Як тиск можна розцінювати звернення представників Держкіно до членів Ради та експертних комісій з проханням взяти до уваги кінокомпанії, "що не довели свою спроможність" і публікацію "запиту заступника начальника управління стратегічних розслідувань у місті Києві Національної поліції України" щодо надання документів про певні вироблені аудіовізуальні твори окремих компаній. У соцмережі прозвучали заклики до кіноспільноти зажадати обнулити підсумки 14-го пітчингу і переглянути результати за "прозорими" правилами. Але поки не ясно, чим все скінчиться.

Сергій Созановський, співзасновник FILM.UA Group:

Перенесення великих голлівудських релізів — гіркий дзвіночок для індустрії. Бізнес кінотеатрів у серйозній небезпеці, як, зрештою, і бізнес-моделі всього світового кінематографа. Це ідеальний шторм.

Але, можливо, це найдоречніший час для того, щоб локальні стрічки зайняли місце і в розкладах кінотеатрів, і в серцях глядачів? Та замість того, щоб об'єднатись і, скориставшись моментом, разом прорватися крізь абсурд сьогодення, ми продовжуємо сваритися як всередині індустрії, так і з державою.

Ситуація з 14-м пітчингом неприємна для кожної зі сторін, навіть для тих, хто фінансування отримав. Мені хотілося б окреслити моменти, які допомогли б цьому запобігти.

Низка кроків дозволила б уникнути того, що індустрія і держава, які повинні бути партнерами, виявилися по різні боки барикад.

- Закон і його верховенство. Експертам і Раді важливо і потрібно уважно прочитати закон і неухильно його виконувати. Так, закон може бути недосконалим, але якщо ми не дотримуватимемося правил, то негайно поринемо у хаос.

- У правилах пітчингу прописані категорії проєктів. Але ми знову наступаємо на ті ж граблі: наприклад, в категорії фільмів для широкої глядацької аудиторії з'являються стрічки явно не здатні зібрати повні зали кінотеатрів і рейтинги на ТБ (не обов'язково тому, що вони погані, вони просто не на це націлені).

- Неправильно в сьогоднішній ситуації подавати на конкурс по кілька фільмів від однієї компанії. У бюджеті немає на це грошей. Важливо і правильно зосередитися на чомусь одному, що і на якості позначиться позитивно.

- Залишається актуальним питання завищених бюджетів. Ми живемо в реальності, де стверджувати, що на створення українського кіно необхідні 3-4 мільйони доларів, просто злочин. Позаяк, це ж не абстрактні мільйони, це податки, це гроші державної скарбниці, зароблені українським народом.

- Критерії. Ще попередній Міністр культури почав важливу справу — розробку критеріїв оцінювання попереднього досвіду творців кіно, що враховують як їхні успіхи, так і історію роботи з державними грошима. Як тільки це буде впроваджено і запрацює — ситуації, подібні до цієї, стануть просто неможливі.

Зараз, коли я дивлюсь і на результати пітчингів, і на реакцію громадськості на них, я бачу, як корабель під назвою "українське кіно", який ми будували останні 10 років, іде на дно. І справа не тільки в тому, що навколо ідеальний шторм, справа в команді корабля.

Источник