До Європи по знання: навіщо підприємцям обмін досвідом за кордоном

Звісно, українські школи для підприємців дають значну теоретичну базу тим, хто прагне навчатися бізнес-процесам. Але вони не завжди можуть забезпечити той практичний досвід, який допомагає креативити, придумувати, знаходити нестандартні рішення та створювати індивідуальну організаційну культуру.

В Україні зараз діє чимало ініціатив, які покликані навчати початківців та діючих підприємців ефективним інструментам ведення бізнесу. За останні роки на ринку освітніх послуг з'явилось кілька великих шкіл підприємництва, які дають молодим бізнесменам важливі знання в ключових сферах — економіці, маркетингу, бухгалтерії тощо.

Отримавши теоретичне підґрунтя, варто закріплювати його через майстер-класи або через наставництво та спостереженням за більш досвідченими підприємцями.

Самое важное в Telegram

Європейський Союз допомагає українському бізнесу розвиватись, створює нові можливості для малого та середнього бізнесу. В Україні вже десять років працює комплексна ініціатива Європейського Союзу EU4Business. Вона об'єднує низку програм для підприємців, які дозволяють отримати ефективний доступ до ринків, фінансування, регулювання бізнесу, та, зокрема, доступ до знань.

Серед них — програма Erasmus for Young Entrepreneurs (EYE/Еразмус для молодих підприємців). Це міжнародний обмін, який дає підприємцям можливість навчатися у досвідчених керівників малого бізнесу в інших країнах-учасницях програми. Усього у програмі можуть взяти участь ті підприємці, що мешкають та працюють у 28 країнах-членах Європейського Союзу, а також Албанії, Вірменії, Боснії та Герцеговині, колишній Югославській Республіці Македонія, Ісландії, Чорногорії, Молдові, Сербії, Туреччині та Україні.

Читайте также: Європейське фінансування: нові можливості для українського бізнесу Поддержка на миллионы: как бизнесу получить выгоду от европейских программ

Якщо бізнесу не більше 3-х років або тільки планується відкриття власної справи, EYE дає можливість поїхати до країни ЄС на 1–6 місяців, щоб отримати досвід ведення аналогічного бізнесу. Таке бізнес-обмін дозволяє покращити як теоретичну, так і практичну базу, вийти із зони комфорту і навіть переосмислити власний бізнес.

Власне, так і сталось у подружжя підприємців із Запоріжчини, власників "ЕкоТехно Інновації". Костянтин та Вікторія Кутик вже 3 роки займаються встановленням сонячних панелей для приватних домогосподарств. До цього бізнесу Костянтина спонукав попередній досвід роботи — він працював у сфері встановлення та сервісу трансформаторного обладнання.

"Сфера зеленої енергетики нам близька — я до того працював у енергетичній галузі, тому мені потрібно було лише трохи перекваліфікуватися. Наступають нові часи, треба змінювати своє бачення, шукати ніші, які не зайняті", — ділиться підприємець.

У перший рік роботи компанія не підписала жодного контракту через неконкурентні та дещо завищені ціни на свої послуги. Але згодом ситуація змінилась на краще.

Ринок альтернативної енергетики в Україні динамічно розвивається, тож підприємцям доводиться постійно долати нові виклики. Наприклад, за даними Національної комісії, що регулює сфери енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), за 2018 рік Україна майже утричі збільшила кількість встановлених альтернативних джерел енергії, в порівнянні з 2017 роком. І основне зростання — майже удвічі — показали саме домашні сонячні електростанції, із якими і працюють Кутики. У 2018 році родина Кутик долучилась до програми EYE та відвідала Литву. Ця поїздка дозволила їм переглянути свої підходи до бізнесу та почата працювати більш ефективно.

Про результати свого стажування у європейських колег підприємці розповіли проекту "БизнЕС вместе".

Як ви дізналися про програму Erasmus for Young Entrepreneurs? Та чому обрали саме Литву?

Костянтин: Мої знайомі з Регіонального фонду підтримки підприємництва запостили через Facebook посилання на цю програму. Це нас зацікавило і ми вирішили не пропустити шанс. Фонд узяв на себе усю організацію нашої подорожі. Один місяць ми перебували у Каунасі. Бюджет цього навчання передбачав оплату за проживання та проїзд. А витрати на харчування ми покривали самі. Литва — найближча до нас європейська країна із пострадянського простору. Тому і підходи до бізнесу в нас дещо подібні. Ми вирішили, що такий досвід буде найбільш придатним до впровадження. Крім того, Литва зараз активно розвиває енергетику з відновлюваних джерел.

Чому вирішили скористатись такою програмою?

Вікторія: В Україні в нашій галузі немає компаній, які готові ділитися своїм досвідом. Адже ми всі — конкуренти. Тому ми з радістю взяли участь в програмі, оскільки потребували саме практичних підходів і змін у власному бізнесі. Була сторона, яка нас приймала — це 2 компанії. Але ми встигли зустрітися із більшою кількістю підприємців. Ставили дуже багато питань, і представники литовського бізнесу намагались на них відповісти. Крім того, ми брали участь у щоденній діяльності компаній — спілкуванні з клієнтами, вирішенні проблем, що виникали. Костянтинові навіть вдалося взяти участь у монтажі панелей.

Чи є суттєві відмінності між українськими та литовськими підприємцями? Який досвід ви отримали впродовж свого місячного навчання за кордоном?

Костянтин: Нам дуже пощастило з партнерами у Литві. Всі привітні і дуже відкриті, та готові ділитися досвідом. Ми отримали, можна сказати, персональних бізнес-коучів. По-перше, ці люди — власники бізнесу, тому знають всі деталі. По-друге, вони суперові "продажники". По-третє, вони знають усі процеси і навіть можуть самі провести інсталяцію панелі. Частину часу ми приділили маркетингу та стратегії — який маршрут розвитку компанії краще обрати: наприклад, ми дійшли висновку, що потрібно сфокусуватися та працювати над якістю.

Вікторія: Цікаво було спостерігати за тим, які інструменти ці компанії використовують у своїй операційній діяльності, як будують комунікацію з клієнтом, яке використовують обладнання. Величезний плюс — це зовсім не теорія, а реальний обмін практичним досвідом; наче серія майстер-класів. І це було надзвичайно круто та надихаюче.

Які інструменти ви побачили у колег, і якими тепер користуєтесь в Україні?

Костянтин: Мені складно сказати, щоб ми отримали якісь унікальні інструменти, які впровадили в себе. Ми отримали більше, а саме — загальне розуміння того, як потрібно вести бізнес. Між європейським та українським бізнесом наразі є різниця — на Заході бізнес ведуть прозоро та конкурентно, де головне — це якість, а не демпінгування цін. І ми привезли це розуміння сюди і впроваджуємо цей принцип у себе.

Чи можна говорити про те, що ви отримали, крім досвіду, нові бізнес ідеї? Якщо так, то які?

Вікторія: Нас, крім сонячних панелей, зацікавив сегмент встановлення теплових насосів. Це теж технологія для отримання енергії з відновлюваних джерел. Ми побачили, як це працює та виокремили його для себе як наступний етап розвитку бізнесу. Наразі ми не впроваджуємо це у життя, але бачимо великий потенціал у такому напрямку. Якщо ціни на енергоносії і далі зростатимуть, цей сегмент стане більш затребуваним.

Поїздка дала поштовх для нового напрямку бізнесу. А чи плануєте ви розвивати власний імпорт панелей?

Костянтин: Ми не імпортуємо панелі, адже це вимагає великих фінансових вкладень на початкових етапах — 400-500 тисяч доларів. Наразі ми користуємося послугами офіційних імпортерів. Звичайно, хотілося б зайти і в цей сегмент, але для цього ми потребуватимемо стороннього інвестора. Ми зі свого боку можемо забезпечити широку мережу розповсюдження серед компаній, які встановлюють панелі.

Чи складно було знайти вигідного і якісного імпортера?

Костянтин: Складно. Трапляється так, що через певний проміжок часу обладнання виходить з ладу. А чим більше ми встановлюємо систем, тим більша ймовірність такої ситуації. Були моменти, коли ми міняли панелі, оскільки відбувались відбраковки під час монтажу. Тож тільки після того, як пройдеш цей складний шлях, розумієш, з ким варто співпрацювати, а з ким ні.

Продукцію якої країни ви здебільшого використовуєте в бізнесі?

Костянтин: Український ринок майже на 100% заповнили панелі виробництва Китаю. Але ми співпрацюємо і з українськими, і з європейськими виробниками. Під час перебування в Литві ми познайомилися з представниками заводу із виробництва панелей, тож це суттєво спростило комунікацію. Ми побачили у Литві, як може розвиватися відновлювана енергетика за сприятливих умов. Китайські панелі дешеві, тому попит на них більший. Не кожен клієнт готовий відразу заплатити на 20-25% більше за європейську якість. Крім того, у європейців можна замовити ексклюзивний товар — наприклад, панелі, які можуть замінити дах, створюючи герметичний покрив.

Якщо говорити про самі панелі, наскільки динамічно розвивається цей сегмент?

Костянтин: Постійно з'являються нові технології, техніка постійно змінюється. Клієнти стають технічно більш "підкованими". Обладнання вдосконалюється — з'являються тонкіші, гнучкіші, двосторонні або збільшеної потужності панелі. Український ринок дещо підгальмовує, тому новинки виходять на ринок десь із затримкою у півроку. Зате клієнти приходять уже з більш чітким розумінням того, що вони хочуть. А наше завдання — допомогти їм підібрати найкращу пропозицію.

З якими труднощами доводиться стикатись у бізнесі? І з чим вони, здебільшого пов"язані?

По-перше, у людей дуже мало знань і зацікавленості у встановленні домашніх сонячних потужностей. Проблема в тому, що частина інформації, яка поступає через ЗМІ, викривлена, або її просто недостатньо. По-друге, за рахунок того, що багато компаній на ринку в країні працюють в тіні, тому клієнти з огляду на це не розраховують на сервіс і довгострокові стосунки з постачальником. У клієнта немає довіри до ринку. Її треба вибудовувати, а це відбувається лише завдяки грамотному позиціонуванню і розвитку сервісу.

Україні потрібно переймати європейський досвід у регуляторній частині. Українські обленерго наразі не є клієнтоорієнтованими, і це створює чимало проблем для тих, хто встановлює станції. У Литві скористались європейським досвідом та готовою моделлю, і впровадили її в життя. Тому дозвільна частина там максимально прозора та спрощена, із зрозумілими термінами та правилами гри. Наразі в Україні все працює не настільки ефективно. Ми сподіваємось, що впровадження нового ринку електроенергії змінить цю ситуацію на краще.

Як змінюватиметься попит на встановлення домашніх електростанцій? Особливо з огляду на те, що останнім часом все ж відбуваються зміни у "зеленому" законодавстві"?

Костянтин: В Києві, Житомирі та кількох інших регіонах 2018 рік був роком найбільшого попиту на домашні потужності. У Запоріжжі "зелений" тариф ефективно запрацював тільки у 2019 році, тому ринок тільки починає активізовуватись. Є величезна різниця між умовами розвитку галузі в різних регіонах. У нас зараз десь близько 6 клієнтів, які ще минулого року оформили "зелений" тариф, але держава їм не виплатила гроші за 2018-й вчасно, хоча цього року вже виконує свої зобов"язання.

Читайте также: Як український виробник іграшок залучив європейські інвестиції Как построить ферму по выращиванию голубики и чему украинцам стоит поучиться у Чили

На мою думку, під кінець року буде відчутне зростання, адже зараз є невеликі застереження з боку населення щодо встановлення сонячних домашніх потужностей через надлишок неправдивої інформації на ринку. Є хибне розуміння законодавства. Ми зараз ведемо популяризацію напрямку сонячних панелей та роз"яснюємо всі особливості законів, навіть створили свій YouTube-канал.

Також бачимо зацікавленість із боку малого бізнесу. Поки що ми не обслуговували жодної юридичної особи. Наш фокус був спрямований на фізичних осіб: допомогти звичайним громадянам облаштувати за адресою приватного будинку сонячну електростанцію. До цього року малий бізнес практично не цікавився цим напрямком, адже вартість електроенергії для них була порівняно низька. Але зараз напрямок є більш перспективним — після підвищення тарифу час окупності станції для малих підприємств складає близько 4 років.

Чи відрізняються умови ведення бізнесу в Україні та Литві? І який досвід варто перенести в українські реалії?

Костянтин: Ми змогли налагодити добрий контакт із бізнесом, який працює за нашим напрямком у Литві. Нам, як молодим підприємцям, це дало розуміння, на що варто робити наголос вже сьогодні у бізнесі, щоб в майбутньому отримати дивіденди для компанії. Це не надто легкий шлях. Така стратегія у перший рік призвела до того, що у нас не було жодного контракту, адже ми мали зависокі ціни.

А от в наступні роки ситуація значно покращилась — встановлені нами потужності стабільно генерують енергію без падіння потужності. Тому, найважливіше — у Литві вже починають акцентувати увагу на сервісі та гарантії. Адже там цей буферний час між насиченням ринку продуктом та поступовим виходом з ладу дешевих та не завжди якісних рішень вже пройшов. Литовські колеги зараз ставлять на перше місце сервіс. Крім того, модель Литви — чим більше вкладаєш у свій будинок і робиш його автономнішим, тим менший маєш тариф на комунальні послуги. Ми сподіваємося, що ця модель прийде в Україну.

Источник