Битва за вапняк: чи працюють в Україні європейські правила про розподіл надр

Корисні копалини як мінерально-сировинна база країни складають основу благополуччя держави на роки наперед. Натомість, володіння та видобуток цих ресурсів в усі часи становили "ласий шматочок" для різного роду корупційних ігор.

Минулого року задля запобігання цим негараздам, а також щоби відповідати сучасним європейським практикам, Держгеонадра України, після внесення відповідних змін в Кодексі України про Надра, розпочали проведення відкритих аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Цей крок, насамперед, спрямований на усунення корупційних схем та має сприяти більш ефективному використанню природних ресурсів підприємствами видобувної галузі.

Кратко и по делу в Telegram

І хоча відтепер ситуація суттєво поліпшилася, і результати перших відкритих аукціонів, що відбулися через платформу Прозорро. Продажі, дійсно вражають, в українській практиці все ще лишаються поодинокі намагання обійти нові правила гри.

Саме така ситуація наразі складається довкола Мар’янського родовища вапняка, мінеральної сировини, необхідної для виробництва якісного вітчизняного цементу.

З 2008 р. йде запекла боротьба за видобування сировини на Мар’янському родовищі та постачання для низки підприємств цементної та металургійної галузі. Наприклад, одне підприємство, яке є власником геологічних розробок не може подолати бюрократичні перешкоди, та почати роботу на законних підставах, а інше, отримає рішення суду, та всупереч здоровому глузду, монополізує видобування, постачання та ціноутворення. Час минає, оновилося законодавство, і відтепер стало можливим отримувати ліцензію на розробку надр через відкриті аукціони, наповнювати бюджет, та працювати прозоро.

Проте ситуацію із Мар’янським родовищем це практично не змінило: ТОВ "Ферромет1" шляхом отримання низки судових рішень блокує будь-які дії щодо проведення торгів. Хоча й інші претенденти, окрім цього славнозвісного підприємства, подають пакети документів, що повністю відповідають вимогам.

Оскільки така ситуація суперечить низці законодавчих актів та розпоряджень, прийнятих на початку 2020 р., було розпочате судове провадження у справі, що триває майже пів року. Справа дійшла до Верховного суду, який знайшов порушення та відправив її на дослідування у Запорізький суд першої інстанції.

Розвиток подій

Наразі ситуація набирає обертів. "Ферромет1" для оформлення документів використовує закриті геологічні дані, зібрані іншою компанією. Цих даних немає у відкритому доступі, вони належать розробнику, що офіційно закріплено документами державного зразка. Проте ці документи, за законом, надають їхньому власнику перевагу на торгах. Яким чином вони потрапили до "Ферромет1" наразі невідомо.

В результаті відкрито нову справу у тому ж таки Дніпропетровському окружному адміністративному суді. У вересні цього року СП ТОВ "Еліком", яке і є власником геологічних розробок, отримало рішення суду про заборону Держгеонадрам видавати будь-які ліцензії чи дозволи щодо розробки Мар’янського родовища.

Цікаві нюанси

"Ферромет1", який, до речі, майже відкрито підтримується одіозним Володимиром Продивусом, бенефеціаром "Укрмістбуд", який має свій інтерес у цій справі та, безумовно, свої важелі впливу, подає до Дніпропетровського апеляційного суду заяву. За півтора місяці цей суд приймає рішення щодо припинення усіх заборон судів першої інстанції.

Ще цікавіше, що склад суддів у цій справі (Сафронова С.В., Чепурнов Д.В, Мельник В.В.) — той самий, який кілька місяців тому вже ухвалював рішення на користь "Ферромета1" у спорі з іншою компанією. Очікувано, у клопотанні щодо відводу складу суду було отримано відмову.

Що далі?

Розгляд справи по суті — оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду — відбудеться вже 10 грудня 2020 року. І вірогідно, за кілька днів зможемо на власні очі побачити, чи працюють європейські правила в Україні, чи махінаторські корупційні схеми продовжують діяти із залученням "відомих" особистостей.

Источник